3. Відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в господарських правовідносинах: правове регламентування та особливості судового розгляду.


Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 10.07.2014 року № 6 з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто зобов’язання сплатити гроші, є обов’язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу – «Загальні положення про зобов’язання», ця стаття застосовується до всіх грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов’язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов’язань.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», положення вищезазначеного Закону є спеціальною нормою, яка підлягає застосування.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічну правову позицію про те, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню викладено в постанові Вищого господарського суду України від 21 квітня 2011 року у справі № 9/107 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партнер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метекс-Плюс» стягнення 913218, 48 грн.

Тобто, аналіз наведеного дає підстави вважати, що єдиним видом господарської відповідальності, що настає у разі несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, є лише пеня, що не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. Застосування штрафу до наведених правовідносин є незаконним.


Станіслава Ковальська, адвокат.

-----------------------

2. Разъяснение Министерства Юстиции Украины о признании юридического лица отсутствующим по его местонахождению.


Минюст в своем письме от 12.10.2015 № 1029-0-2-15/193 разъяснил некоторые моменты о признании юридического лица отсутствующим по его местонахождению.

Во-первых, сделан акцент на том, что отношения, возникающие в сфере госрегистрации юридических лиц и ФОП регулируются Законом «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей».

Согласно вышеуказанному Закону, юрлицо обязано каждый год в течении месяца, следующего за датой госрегистрации, предоставлять госрегистратору регистрационную карточку о подтверждении сведений о юридическом лице.

Законным основанием для направления по почте госрегистратором уведомления о необходимости подтверждения сведений о юридическом лице:

1) Непоступление в установленный срок регистрационной карточки о подтверждении сведений о юридическом лице;

2) Поступление в установленном порядке госрегистратору от органа доходов и сборов уведомления установленного образца об отсутствии юрлица по его местонахождению.

В случае, когда юрлицо не получает (не забирает и т.п.) такое почтовое направление и оно возвращается госрегистратору, тот, в свою очередь, вносит в реестр сведения об отсутствии юрлица по местонахождению. Это является прямой должностной обязанностью госрегистратора, за невыполнение которых он несет дисциплинарную, гражданско-правовую, административную или уголовную ответственность согласно действующего законодательства.


Анастасия Полываная, адвокат.

-----------------------

1. У Верховному Суді України здійснюється проект «Електронний суд».


У рамках проекту «Електронний суд» учасники судового процесу (провадження) мають можливість:

1. Отримувати судову повістку (повідомлення) у вигляді смс-повідомлення про день, місце та час розгляду господарської, цивільної та кримінальної справи Верховним Судом України. Для цього необхідно подати заявку на отримання судової повістки (повідомлення) в електронній формі за допомогою смс-повідомлення. Заявка подається після отримання учасником судового процесу (провадження) копії ухвали Верховного Суду України про відкриття провадження у справі. Форму заявки розміщено на офіційному веб-сайті Верховного Суду України в розділі “Інформація для громадян”.

2. Отримувати остаточне судове рішення Верховного Суду України на власну електронну пошту. Для цього необхідно подати заявку на отримання остаточного судового рішення Верховного Суду України в електронному вигляді. Заявка подається після отримання учасником судового процесу (провадження) копії ухвали Верховного Суду України про відкриття провадження у справі. Форму заявки розміщено на офіційному веб-сайті Верховного Суду України в розділі “Інформація для громадян”.

Крім того, у Верховному Суді України впроваджено електронну систему, що забезпечує можливість витребування матеріалів справи з відповідного суду шляхом надсилання ухвали Верховного Суду України електронною поштою.

Упровадження зазначених складових проекту сприятиме дотриманню положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду судом справи впродовж розумного строку, ефективному здійсненню громадянами права на судовий захист, а також економії бюджетних коштів.


источник

-----------------------