Тимчасова заборона на керування транспортним засобом в рамках виконавчого провадження.

28.12.2022 стосовно мого клієнта складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП через те, що останній має тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортним засобами (на підставі постанова державного виконавця в рамках виконавчого провадження зі сплати аліментів), за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Необхідно одразу зазначити, що клієнт вперше від патрульних поліцейських дізнався про існування виконавчого провадження, в якому останній мав статус боржника, про наявний судовий наказ про стягнення аліментів на дитину, й відповідно про наявність самого обмеження в праві керування транспортним засобом згідно постанови виконавця.

Проте, ці обставини, не стали на заваді для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців.

Так, 27.02.2023, постановою судді Київського районного суду м. Одеси по справі № 947/2435/23 клієнт визнаний винним за ч. 3 ст. 126 КУпАП, не дивлячись на позицію сторони захисту та наведені аргументи на користь невинуватості клієнта.

Викладена позиція сторони захисту:

Вказаний склад адміністративного правопорушення присутній у тому випадку, коли в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суб’єктивна сторона виражається у формі умислу. Тобто, коли ця особа знає про встановлені обмеження, винесені повноважним процесуальним документом службової особи, зокрема, державного виконавця у вигляді постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

При цьому, ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною 5статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.

Дії адвоката

З метою здійснення захисту та надання доказів, мною скеровано до Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі Південного МУМЮ (м. Одеса) адвокатський запит на з’ясування наступної інформації та документів:

1. Вимога отримати постанову про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором з метою мати доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження).

2. Зазначити, яким чином (направлення на електронну пошту, направлення засобами Укрпошти, вручення особисто тощо) державним виконавцем Першого Суворовського ВДВС у м. Одесі боржнику скерована копія постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами для ознайомлення. На підтвердження здійснення відправлення—надати документально підтверджені докази (квитанція Укрпошти, реєстр відправлень із відміткою відділу зв’язку про прийняття, рекомендоване повідомлення тощо).

Відповідь від ВДВС чітка та лаконічна:

Державний виконавець П. звільнилась, виконавче провадження передано для подальшого виконання головному державному виконавцю відділу Т. Згідно запиту скеровано скан-копію оригіналу постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором до доступу до матеріалів виконавчого провадження.

Нажаль, надати інформацію щодо скерування боржнику як постанови про відкриття виконавчого провадження, так і постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам орган ВДВС відмовилось.

Детально вивчивши матеріали виконавчого провадження, маючи відповідний доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження за допомогою ідентифікатора, мною не встановлено жодної інформації (дати, вихідного номеру, посилання на номер накладної відправлення тощо) щодо скерування боржнику відповідних постанов.

Необхідно звернути увагу на ту обставину, що підставою для відкриття виконавчого провадження був судовий наказ, виданий Суворовським районним судом м. Одеси.

При цьому, у відповідності до ст. 167 ЦПК України заява про видачу судового наказу розглядається суддею без виклику та повідомлення боржника. Однак, копія судового наказу та відповідні додатки до цього, не скеровувались Боржнику після його винесення, як передбачено в ст. 169 ЦПК України.

При цьому, позиція захисту не була взята до уваги суддею місцевого суду.
Іншого виходу, аніж оскаржити винесену постанову, не було.

Згідно до постанови Одеського апеляційного суду від 27.04.2023 апеляційна скарга була задоволена частково: постанова суду першої інстанції скасована, як незаконна, а справа повернута до суду першої інстанції для нового розгляду іншому судді. Судом апеляційного суду встановлено порушення права на захист клієнта судом першої інстанції, а також встановлена неповнота та необ’єктивність судового розгляду.

Отримавши справу на новий судовий розгляд, суд першої інстанції своєю постановою від 28.06.2023 закрив справу на підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП, тобто застосував строки притягнення особи до адміністративної відповідальності (в даному випадку 3 місяці з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення).

Якщо чесно, для мене, як захисника, відповідна постанова судді про закриття провадження через строки не мала «заспокійливої дії», оскільки для суду легше просто застосувати положення про строки притягнення до адміністративної відповідальності, не поглиблюючись в проблематику доведеності вини особи, а для мене — коли суд погоджується з доводами, викладеними в постанові про закриття справи на підставі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Проте, відсутність стягнення в виді позбавлення права керування транспортним засобом — стало заспокійливим для самого клієнта. Саме через це вказане рішення суду не було оскаржене до апеляційного суду.

Шість місяців – час, який пройшов з моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення, до моменту набрання законної сили судовим рішенням.

Висновки із цієї історії доволі прості:

— Ніколи не можна здаватися, якщо ти впевнений в своїй правоті

— Треба взяти за звичку перевіряти інформацію про себе та своїх близьких, принаймні один раз на півроку, щодо наявності судових засідань, в яких можеш бути відповідачем —

на платформі Судової влади України  

Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень   щодо відкритих виконавчих проваджень,

Єдиний реєстр боржників  , а також застосунок «Дія».

Для ознайомлення з судовими рішеннями роблю посилання:

Постанова Київського районного суду м. Одеси від 27.02.2023

Постанова Одеського апеляційного суду від 27.04.2023  

Постанова Київського районного суду м. Одеси від 28.06.2023  

Андрій Анищенко

.

Подібні публікації:

Страшний сон водія, або як не потрапити в пастку патрульної поліції Апеляційний адміністративний суд задовольняє скаргу Поведінка водія при зупинці транспортного засобу