У суспільстві давно склалося таке враження, що коли по відношенню до людини вчинено злочин і вона набуває статусу потерпілого, ця людина не просто має прийти до правоохоронних органів зі своєю проблемою в надії на допомогу, але й повинна «захопити» із собою злочинця.
Бажано, щоб цю особу застав потерпілий «на гарячому», бажано — з визнанням, а якщо ні — було б непогано одразу забезпечити свідків.
Таке враження у суспільстві склалось недаремно. Нажаль, це реальність, яка обумовлена, з одного боку, байдужістю слідчого та дізнавача до чужих проблем. А з другого боку, на це є об’єктивна причина — їх велика завантаженість.
Крім того, не можна виключати можливість зацікавленості дізнавача та слідчого у затягуванні розслідування та не притягнення конкретної особи до кримінальної відповідальності.
У такій ситуації потерпілий має три варіанти:
- або чекати, коли через сплив тривалого часу кримінальне провадження закриють;
- або сподіватись на скерування обвинувального акту до суду;
- або виборювати очікуваний результат шляхом активної реалізації своїх процесуальних прав.
Саме активна поведінка потерпілого постійно буде «підштовхувати» слідство рухатися вперед.Проте не завжди потерпілий самостійно зможе зламати стіну, що відділяє його та особу, яка проводить дізнання та досудове розслідування.
Протягом кримінального провадження потерпілий має, окрім інших, наступні права:
- на негайне прийняття і реєстрацію зави про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;
- подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
- заявляти відводи та клопотання;
- давати пояснення, показання або відмовлятися їх давати;
- оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України;
- на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
- знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення у випадку закриття цього провадження.
Першою проблемою, з якою може зіткнутися потерпілий, є відмова у внесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У такому випадку необхідно звертатися зі скаргою до слідчого судді місцевого суду з вимогою до уповноваженої особи правоохоронного органу внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Право подавати докази потерпілий не завжди може реалізувати на практиці в повному обсязі, оскільки докази повинні бути належні та допустимі.
У даному випадку на допомогу потерпілому може прийти адвокат. Використовуючи свої повноваження, регламентовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат має можливість отримувати інформацію, документи, завірені належним чином. Це відбувається завдяки адвокатському запиту. А суб’єкт, до якого адресований запит, зобов’язаний розглянути його впродовж 5 робочих днів.
Саме адвокат на боці потерпілого може вчасно внести необхідні клопотання про проведення тих чи інших слідчих (розшукових) дій та відреагувати на несвоєчасний їх розгляд, або на відмову в задоволенні відповідних вимог до слідчого судді; організувати роботу щодо процесу підготовки та пред’явлення цивільного позову в рамках кримінального провадження.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник — особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Так, захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого,— ч. 1 ст. 45 КПК України.
Одночасно з цим необхідно знати, що представник потерпілого, тобто адвокат, у відповідності до ч. 4 ст. 58 КПК України користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого від представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
У будь-якому випадку, користуючись послугами адвоката, потерпілий завжди може бути впевнений в тому, що органом досудового розслідування не будуть затягуватися строки розслідування, та особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, буде притягнута до кримінальної відповідальності.
Кожна особа, яка все ж таки буде залучати на свою сторону адвоката, як представника, повинна пересвідчитися в повноваженнях цього адвоката, оскільки в трактуванні ч. 2 ст. 45 КПК України захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Не витрачаючи багато часу та перейшовши до Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням https://erau.unba.org.ua. можна перевірити відомості щодо повноважень адвокатів.
Анищенко Андрій
.
