Кожен водій, керуючи транспортним засобом, принаймні один раз у своєму житті, зупинявся на вимогу працівників поліції внаслідок порушення правил Дорожнього руху, перевірки документів, або «просто так».

 

Водій та протокол про адміністративне правопорушення

Деяким не зовсім щастить, коли працівники патрульної поліції мають підозру про перебування водія в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. І ось тоді будьте впевнені — ви станете «щасливим» володільцем протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП).

То як треба діяти в ситуації, коли все ж таки відносно вас склали протокол і треба йти до суду?

Хочу розповісти про основні моменти, на які необхідно звертати увагу суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, щоб мати шанс виграти цю справу та довести свою невинуватість.

Одразу хочу виразити свою позицію. На мій погляд, водій, який керує транспортним засобом в стані сп’яніння, — злочинець. Як засвідчує практика, непоодинокі випадки керування транспортним засобом в стані сп’яніння спричиняють непоправні наслідки.

Однак, трапляються випадки, коли працівники поліції не дуже мають бажання дотримуватися правил та процедури огляду водія на стан сп’яніння, роз’яснення та дотримання прав останнього.

Отже, розпочнемо.

Правопорушення водієм

Склад правопорушення ст. 130 КУпАП передбачає (якщо не вдаватися до чітких юридичних дефініцій та пояснити більш простою мовою) шість самостійних конструкцій:

— керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння;
— керування транспортними засобами в стані наркотичного сп’яніння;
— керування транспортними засобами під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій;
— передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
— відмова водія, який керує транспортним засобом, від проходження встановленого у законному порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Вказані елементи є самостійними та можуть на практиці використовуватись окремо один від одного.

Яскравий приклад: водій, який керував автомобілем, і на вимогу працівників патрульної поліції за наявності ознак сп’яніння не пройшов в установленому порядку огляд, буде притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП через відмову в проходженні огляду. Однак через декілька годин після зупинки транспортного засобу та складання протоколу, водій самостійно їде до спеціалізованого медичного закладу. Там він здає аналізи, отримує результати на свою користь та впевнено вирушає до суду, де пред′являє медичну довідку і намагається довести, що не перебував в стані сп′яніння під час керування автомобілем.

Але суду про це не дуже цікаво слухати, оскільки водій і не був звинувачений у керуванні транспортними засобом в стані сп’яніння (все одно якого). Він був звинувачений у відмові проходження огляду на стан відповідного сп’яніння.

В даному випадку суд правий, і, цілком ймовірно, апеляційна інстанція залишить відповідну постанову суду першої інстанції в силі. Звісно, якщо не знайде інших процесуальних порушень в процедурі притягнення до адміністративної відповідальності.

Позиція захисту водія

В залежності від того, яка конструкція складу адміністративного правопорушення була застосована, стороною захисту необхідно корегувати свою захисну лінію.

При цьому, незмінною є позиція захисту, яка будується внаслідок вивчення таких складових:

1. Законність зупинки транспортного засобу
2. Роз’яснення прав та процедури. Фіксація процесу
3. Дотримання процедури проходження огляду та фіксація результатів
4. Складання протоколу про адміністративне правопорушення
5. Формування адміністративної справи та направлення її до суду
6. Оцінка належності та допустимості доказів

Розглянемо ці складові більш детально.

Підстави зупинки транспортного засобу

Вичерпний перелік підстав зупинки транспортного засобу вказаний в ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

Найбільш розповсюдженими є:

— порушення Правил дорожнього руху;
— в наявності очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
— наявна інформація про причетність водія або пасажирів до вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення;
— перебування транспортного засобу в розшуку;
— необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
— порушення власником автомобіля митних правил;
— автомобіль перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, та інші.

В будь-якому випадку відповідно до ч. 2 ст. 35 цього Закону України поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної цією статтею.
Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною. Вказана обставина повинна призвести до визнання всіх доказів, отриманих після цієї зупинки, неналежними.

Позиція щодо недотримання поліцейським вимог закону під час зупинки транспортного засобу знайшла своє відображення в постанові Чернівецького апеляційного суду по справі № 718/1824/22 від 13.10.2022, а також в Постанові Верховного Суду в справі № 686/11314/17.

Забігаючи наперед, необхідно зазначити, що момент зупинки транспортного засобу та відповідна фіксація такої зупинки — один із самих важливих моментів, на які слід акцентувати увагу під час вивчення відео файлів з камер патрульних.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом — виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом — це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Тому в кожній справі відповідної категорії слід звертати увагу про наявність на відеозапису моменту керування та зупинки транспортного засобу. Інакше твердження поліцейського щодо керування є просто припущенням.

В постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.

Відповідно до частини другої статті 251 КупАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відсутність фіксації порушення

Хочу навести яскравий приклад судового розгляду справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та чіткої позиції суду щодо відсутності повної фіксації порушення з боку особи.

Так, постановою судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2022 за моєю участю, як захисника, по справі № 204/3293/22 закрито справу за відсутності складу і події правопорушення.

Судом встановлено наступне:

«Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, відео фіксування розпочалося саме тоді, коли ОСОБІ_1 поліцейський почав пропонувати пройти огляд. Однак жодного відеозапису перебування ОСОБИ_1 за кермом транспортного засобу, номерний знак НОМЕР_3, або керування транспортним засобом,- диск, долучений відповідальною посадовою особою, не містить.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає притягнення до адміністративної відповідальності лише особи, яка керує транспортним засобом. Доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 суду надано не було.

Згідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 18 розділу ІІІ Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський повинен професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу». Посилання на повний текст постанови

Роз’яснення прав та процедури. Фіксація процесу

Кожен протокол про адміністративне правопорушення, виконаний друкарським способом має відповідну графу щодо ознайомлення з правами та обов’язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Якщо зміст ст. 63 Конституції України відомий майже всім громадянам нашої країни (особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом), то права, окреслені в спеціальній статті, є слушним нагадати:

• знайомитися з матеріалами справи;
• давати пояснення;
• подавати докази;
• заявляти клопотання;
• при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;
• виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
• оскаржити постанову по справі.

У 80 % вказані права не роз’яснюються працівниками патрульної поліції, що в подальшому знаходить своє підтвердження в суді під час вивчення відео записів з нагрудних відеокамер. Також не роз’яснюється сама процедура проходження огляду на стан сп’яніння; не називаються ознаки, які об’єктивно дають підставу працівнику патрульної поліції вважати, що водій дійсно перебуває в стані сп’яніння.

Згідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов’язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення — ч. 2 ст. 266 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції повинні неухильно дотримуватися порядку огляду на стан сп`яніння, передбаченого ст.266 КУпАП, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння».

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Порушення процедури проходження медичного огляду водієм

Непоодинокими випадками є порушення процедури проходження медичного огляду безпосередньо в лікарнях. Так, за моєю участю по справі № 202/10739/22 суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, встановлені порушення проходження огляду.

У постанові від 13.01.2023 констатоване наступне:

«Відповідно до п.п.12,13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не відмовився від проходження огляду у медичному закладі, разом з цим через психологічні властивості не зміг надати на дослідження біологічний матеріал (а саме сечу).
У медичному закладі співробітниками поліції не було роз`яснено його право пройти огляд іншим чином, надавши свою кров для проведення лабораторних досліджень або інші біологічні матеріали, визначені в Інструкції, а одразу було прийняте рішення скласти відносно ОСОБА_1 адміністративний матеріал за ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку із порушенням п.2.5 Правил дорожнього руху».

Наряду з іншими виявленими порушеннями справу було закрито у зв’язку з відсутністю в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу адміністративного правопорушення. Для повного ознайомлення зі змістом судового рішення наводжу відповідне посилання

Ще одним яскравим прикладом порушення процедури огляду водія в закладі охорони здоров’я та незаконного притягнення до відповідальності, є ще одна справа за моєю участю.

Так, згідно до Постанови Селидівського міського суду Донецької області від 20.09.2022 по справі 242/1256/22 встановлено наступне:

«Відповідно до інформації, витребуваної адвокатом з КНП «Селидівська міська лікарня Селидівської міської ради» та долученого до клопотання, лабораторні дослідження біологічних речовин ОСОБА_1 для виявлення наркотичних речовин не проводились, використовувався комбінований експрес-тест на наркотики, який зберігається у відділенні екстреної медичної допомоги протягом 90 днів.

Також, адвокатом долучено до клопотання в якості доказу витребуваного з КНП «Селидівська міська лікарня Селидівської міської ради» Акт медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння № ++ від ХХ.ХХ.ХХХХ року, з якого встановлено, що лікарем ОСОБА_3 було проведено поверхневий огляд ОСОБА_1 , та за допомогою експрес-тесту було встановлено, що ОСОБА_1 вжив наркотичний засіб марихуану.

Проте дані, які отримані в результаті тестування, є лише попереднім якісним результатом. Для отримання заключного результату необхідно проведення лабораторного дослідження.

При цьому, сам тест, за допомогою якого було зроблено такий висновок, до матеріалів справи не долучено. Будь-яких доказів, що використання вказаного експрес-тесту дозволено на території України, тобто він має відповідні дозволені документи МОЗ, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, свідоцтвом про повірку, також не долучено до матеріалів справи.

Таким чином, зважаючи, що проведення лабораторного дослідження у даному випадку було обов`язковим, але його проведено не було. Приймаючи до уваги, що діагноз, зазначений в Акті медичного огляду, було встановлено на підставі експрес-тесту, а не на підставі лабораторних досліджень, як того вимагає Інструкція, відповідно вся процедура була проведена з порушенням вимог Інструкції, а тому Висновок за результатами такого огляду на стан сп`яніння визнається судом недійним. Інші докази на підтвердження перебування особи в стані наркотичного сп`яніння в матеріалах справи відсутні.

На підставі вищенаведеного, суд вважає вірним твердження адвоката про те, що огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, зокрема, що лабораторні дослідження не проводились, а проведено лише експрес-тест. Інші наявні в матеріалах справи докази, об`єктивно не доводять факт перебування ОСОБА_1 14.07.2022 року у стані наркотичного сп`яніння». Наводжу посилання

Провадження по справі було закрите за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Адвокатський захист водія

В даному випадку велике значення відіграла підготовка сторони захисту до судового засідання та надання доказів на підставі отриманої відповіді на адвокатський запит.

Підсумовуючи цей невеличкий екскурс до проблематики притягнення водіїв за ст. 130 КУпАП та процедурою розгляду цих справ в суді необхідно зробити висновок: немає «ідеального» матеріалу по справам про адміністративне правопорушення, який би не містив жодних неточностей та недоліків.

Переслідуючи мету дотримання прав та законних інтересів клієнта, адвокат повинен:

* «поринути» в процес перевірки належності та допустимості доказів, зібраних працівниками поліції;
* надати додаткові докази, отримані на підставі адвокатських запитів;
* чітко та структуровано викласти свою позицію захисту в формі клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, в якому слід конкретно робити посилання на часові рамки відео файлів, що фіксують процедурні порушення з боку працівників поліції;
* активно доводити свою позицію в суді;
* пам’ятати про право та реальну можливість після вступу в законну силу постанови судді про закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність події та/або складу правопорушення пред’явити позовні вимоги:

— про стягнення моральної шкоди за незаконне притягнення до адміністративної відповідальності
— відшкодування понесених витрат на надання професійної правничої допомоги адвокатом.

Як захистити права потерпілого. Дізнайтеся!

Анищенко Андрій

.