Закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність належних та допустимих доказів вини водія

Коротко та про головне:
02 квітня 2023 року стосовно мого клієнта складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно до протоколу останній керував автомобілем з ознаками алкогольного сп’яніння, та на вимогу працівника поліції відмовився пройти медичний огляд на стан сп’яніння в присутності двох свідків та за умови проведення відеофіксації на бодікамеру.

За наслідками вивчення письмових матеріалів адміністративної справи та додатку до протоколу (відеозапису) підготовлено клопотання про закриття справи через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Мотиви захисту:

1. Наданими матеріалами, зокрема відеозаписом, не встановлено факт керування клієнтом автомобілем.

З урахуванням висновків ВС/КАС по справі № 404/4467/16-а від 20.02.2019: само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

2. За відсутності моменту керування транспортним засобом, об’єктивно неможливо встановити правову підставу зупинки у відповідності до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

3. Порушення процедури проходження медичного огляду.

4. Відсутність повної відеофіксації та зазначення найменування спеціального технічного засобу, який використовувався поліцейськими для фіксування правопорушення.

За наявним відеозаписом об’єктивно не можливо встановити:
— найменування бодікамери, яку використовувати поліцейські;
— дату зйомки;
— час зйомки;
— відсутній факт керування клієнтом транспортним засобом та зупинки автомобіля  працівниками поліції;
— на 41 сек. відеозапису вбачається, що перед тим, як поліцейський пропонує пройти огляд на стан сп’яніння, протокол вже складено;
— неможливо ідентифікувати залучених понятих, оскільки поліцейський ані з’ясовує їх анкетні дані, ані роз’яснює їх права та обов’язки, взагалі не можливо встановити одного з понятих, оскільки згідно до протоколу цими понятими є чоловік та жінка, проте відео фіксує лише фрагмент людини у верхньому одязі та останній стоїть спиною до камери.

При цьому, вказана обставина є прямим порушенням використання технічних приладів.

Так, у відповідності до п.5 р. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото — і кінозйомки, відеозапису від 11 січня 2019 р. № 28/32999, запис нагрудних камер повинні бути безперервними, запис відео повинен бути «не обрізаними», втручання в роботу бодікамер, після початку відео запису заборонено:

«включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу».

Погодившись із доводами, викладеними в клопотанні про закритті справи за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, та під час виступу в судовому засіданні, суд додатково констатував:

1) оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм Правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред’явлення документів на право керування є неправомірним (посилання на висновки ВС у постанові від 15.03.2019 по справі № 686/11314/17);

2) відеозапис на підтвердження факту порушення водієм Правил дорожнього руху не може вважатися належним доказом у зв’язку з відсутністю посилання на технічних засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис (постанова ВС/КАС від 15.11.2018 по справі № 542/5536/17);

3) доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомості про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення постанови (постанова ВС від 08.02.2018 по справі № 760/3696/16-а).

В результаті судового розгляду 09.08.2023 винесена, на мій погляд, законна й обґрунтована постанова по справі № 204/6395/23, якою справу стосовно мого клієнта за обвинуваченням у вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито через відсутність складу правопорушення.

Наводжу  посилання на текст постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень:

Андрій Анищенко

.

Подібні публікації:

Апеляційний адміністративний суд задовольняє скаргу Людина проти ПФУ. Хто переможе? Скасування незаконного рішення суду першої інстанції Військовослужбовці та їх права